вишиваний
ВИШИВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до вишивати 1. З-під її тонких пальців виходили.. вишивані барвистими шовками квіти (Кобр., Вибр., 1954, 97); [Гапка:] У мене була зелена запаска, по берегах жовтим шовком вишивана (Сам., II, 1958, 121).
2. прикм. Оздоблений вишивкою. [Іван:] Коли б мене так дівчина любила, то була б у мене й сорочка вишивана, і стьожка шовкова (Кроп., І, 1958, 93); Підлогу позастилано ряднинками, на вікнах вишивані рушники (Мик., Кадильниця, 1959, 37).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вишиваний | вишивана | вишиване | вишивані |
Родовий | вишиваного | вишиваної | вишиваного | вишиваних |
Давальний | вишиваному | вишиваній | вишиваному | вишиваним |
Знахідний | вишиваний, вишиваного | вишивану | вишиване | вишивані, вишиваних |
Орудний | вишиваним | вишиваною | вишиваним | вишиваними |
Місцевий | на/у вишиваному, вишиванім | на/у вишиваній | на/у вишиваному, вишиванім | на/у вишиваних |