воронець
ВОРОНЕЦЬ, нця, ч. 1. Вороний кінь. Звідти він побачив, як.. Нечуйвітер схилився на гриву свого воронця (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 256); Беруть воронців із конюшень, виносять сідельця та збрую (Мал., II, 1959, 14).
2. бот. Півонія вузьколиста (Paeonia tenuifolia L. ). В травні розпускаються великі темно-червоні квіти воронця - півонії вузьколистої (Наука.., 5, 1967, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | воронець | воронці |
Родовий | воронця | воронців |
Давальний | воронцеві, воронцю | воронцям |
Знахідний | воронець, воронця | воронці, воронців |
Орудний | воронцем | воронцями |
Місцевий | на/у воронці | на/у воронцях |
Кличний | воронцю | воронці |