вставляти
ВСТАВЛЯТИ 1 (УСТАВЛЯТИ), яю, яєш, недок., ВСТАВИТИ (УСТАВИТИ), влю, виш; мн. вставлять; док., перех. 1. Вкладати, уміщувати щось у середину чого-небудь. Він день у день коло хати порається. Оббив зокола й зсередини; трухляве дерево викидає,.. вставляє - ціле (Мирний, II, 1954, 216); Він устромив держално в ту мутру біля передка, куди фурман уставляє батіг (Смолич, Мир.., 1958, 185); Охрім Бандура вставляв у свій кулемет все нові й нові стрічки (Кучер, Чорноморці, 1956, 129); * Образно. Дурному свого розуму не вставиш (Укр.. присл.., 1955, 250); // Укріплювати в чому-небудь, вправляти в щось. Склярі вставляють скло (Мур., Наша вулиця, 1949, 6); Згодом Сашко вже їздив на жатці, правив сівалкою, вмів наклепати косу і знав, як вставити клепку, коли розсохнеться діжка (Рад. Укр., 30.ХІ 1962, 3); Уставити зуби; * У порівн. Я чую, що мої лиця присохли до вилиць, очі сухі і не змигнуть, наче хто вставив їх у рогову оправу (Коцюб., І, 1955, 418); // Просувати щось у що-небудь. Марина зачмихала; Мар'я сунула їй кулака під бік і, одіпхнувши геть від дверей, вставила у них голову (Мирний, III, 1954, 180).
@ Вставляти (вставити) клепки (клепку) див. клепка; Вставляти палиці в колеса кому - перешкоджати комусь здійснити що-небудь. Трапляються навіть такі горе керівники, які вставляють передовикам палиці в колеса (Рад. Укр., 17.V 1961, 1).
2. що і без додатка. Говорити, включаючи свої слова в чиєсь мовлення. Прокопович завів розмову про покійного Моссаковського, згадав, де вони стрічались, про що розмовляли, а гість ледве вставляв слівце (Н.-Лев., III, 1956, 31); Він мінився на виду, вставляв не до речі репліки (Ле, Міжгір'я, 1953, 223); Пан хвалиться виграшем, панич - нежданим гостюванням, а вона [пані] і собі слово уставе [уставить] (Мирний, III, 1954, 161); - Я знаю лікаря, який лікує ледарів.. - А брехунів? - єхидно вставила задерикувата дівчинка (Ів., Бел. очі, 1956, 54); // Вносити, вводити в твір. Балабуха писав ті байки й вірші, вставляючи прізвища чоловіків та молодиць (Н.-Лев., III, 1956, 153).
ВСТАВЛЯТИ2 див. уставляти 1.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вставляю | вставляємо |
2 особа | вставляєш | вставляєте |
3 особа | вставляє | вставляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вставлятиму | вставлятимемо |
2 особа | вставлятимеш | вставлятимете |
3 особа | вставлятиме | вставлятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вставляв | вставляли |
Жіночий рід | вставляла | |
Середній рід | вставляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вставляймо | |
2 особа | вставляй | вставляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вставляючи | |
Минулий час | вставлявши |