вусатий
ВУСАТИЙ, а, е. Який має вуса. На одних дверях був намальований вусатий і чубатий запорожець (Н.-Лев., І, 1956, 349); Всі, усі тепер у полі. Бо роботи є доволі, Навіть Мурчик - кіт вусатий - Десь повіявся із хати (Стельмах, Колосок.., 1959, 20); З обох боків, як стіни, стояло жито й шелестіло вусатим колоссям (Коцюб., І, 1955, 17); Відповідно до міжнародної китобійної конвенції щороку встановлюються строки полювання на вусатих китів (Наука.., 7, 1958, 57).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вусатий | вусата | вусате | вусаті |
Родовий | вусатого | вусатої | вусатого | вусатих |
Давальний | вусатому | вусатій | вусатому | вусатим |
Знахідний | вусатий, вусатого | вусату | вусате | вусаті, вусатих |
Орудний | вусатим | вусатою | вусатим | вусатими |
Місцевий | на/у вусатому, вусатім | на/у вусатій | на/у вусатому, вусатім | на/у вусатих |