відмінок
ВІДМІНОК, нка, ч. Граматична категорія іменних частин мови, що виражає синтаксичні відношення між словами в реченні Називний відмінок; Орудний відмінок.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відмінок | відмінки |
Родовий | відмінка | відмінків |
Давальний | відмінкові, відмінку | відмінкам |
Знахідний | відмінок | відмінки |
Орудний | відмінком | відмінками |
Місцевий | на/у відмінку | на/у відмінках |
Кличний | відмінку | відмінки |