відтяжка
ВІДТЯЖКА, и, ж. 1. Прикріплений до чогось стійкого мотузок (дріт, трос і т. ін.), яким утримують що-небудь. При згортанні табору необхідно швидко й організовано знімати і пакувати палатки.. Звільняють одтяжки, знімають кілки, виносять з палатки стояки (В дорогу, 1953, 59); Зразу після садіння дерево укріплюють трьома відтяжками з дроту чи вірьовки (Озелен. колг. села, 1955, 134).
2. кул. Складова частина рідких страв, бульйонів, яка використовується для надання їм прозорості. Для освітлення звичайного м'ясного або м'ясо-кістковоео бульйону готують відтяжку (Технол. пригот. їжі, 1957, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відтяжка | відтяжки |
Родовий | відтяжки | відтяжок |
Давальний | відтяжці | відтяжкам |
Знахідний | відтяжку | відтяжки |
Орудний | відтяжкою | відтяжками |
Місцевий | на/у відтяжці | на/у відтяжках |
Кличний | відтяжко | відтяжки |