вікарій
ВІКАРІЙ, я, ч. У православній церкві - єпископ, який є помічником або заступником архієрея; у католицькій церкві - заступник єпископа або парафіяльного священика. Раз літом пройшла чутка, що по парафіях буде їздити архієрей, вікарій митрополита (Н.-Лев., III, 1956, 192).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вікарій | вікарії |
Родовий | вікарія | вікаріїв |
Давальний | вікарієві, вікарію | вікаріям |
Знахідний | вікарія | вікаріїв |
Орудний | вікарієм | вікаріями |
Місцевий | на/у вікарії | на/у вікаріях |
Кличний | вікарію | вікарії |