вірогідний
ВІРОГІДНИЙ, а, е. Який не викликає сумніву; достовірний. Найбільш вірогідними є відомості Геродота про найближчі до Ольвії території (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 126); Всю цю ніч Галя думала, як сказати матері те, що вона вирішила. Вигадувала різні причини. І всі вони здавалися їй такими вірогідними (Мокр., Острів.., 1961, 28).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вірогідний | вірогідна | вірогідне | вірогідні |
Родовий | вірогідного | вірогідної | вірогідного | вірогідних |
Давальний | вірогідному | вірогідній | вірогідному | вірогідним |
Знахідний | вірогідний, вірогідного | вірогідну | вірогідне | вірогідні, вірогідних |
Орудний | вірогідним | вірогідною | вірогідним | вірогідними |
Місцевий | на/у вірогідному, вірогіднім | на/у вірогідній | на/у вірогідному, вірогіднім | на/у вірогідних |