гнітючий
ГНІТЮЧИЙ, а, е. Який викликає важке і болісне почуття. З великою осторогою треба підходити до важких, гнітючих тем, що розхитують нервову систему і автора і читача (Вас., IV, 1960, 59); Була гнітюча тиша в полі (Тич., II, 1957, 33); // Сповнений важкого і болісного переживання. Старався [Валентин Модестович] не згадувати про причини, які породили це гнітюче почуття (Шовк., Інженери, 1956, 156); Гнітючий настрій сильніше, ніж самі роки, кладе на людину печать старості (Гур., Життя.., 1954, 281).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гнітючий | гнітюча | гнітюче | гнітючі |
Родовий | гнітючого | гнітючої | гнітючого | гнітючих |
Давальний | гнітючому | гнітючій | гнітючому | гнітючим |
Знахідний | гнітючий, гнітючого | гнітючу | гнітюче | гнітючі, гнітючих |
Орудний | гнітючим | гнітючою | гнітючим | гнітючими |
Місцевий | на/у гнітючому, гнітючім | на/у гнітючій | на/у гнітючому, гнітючім | на/у гнітючих |