готовність
ГОТОВНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр ім. до готовий 1, 3; стан готового (у 1, 3 знач.). Підтримувати нашу бойову готовність нам необхідно (Ленін, 31, 1951, 368); Комсомольська організація розпочала перебудову роботи з організації рейдів перевірки готовності колгоспу до збирання врожаю (Укр. іст. ж., 1, 1960, 9); Готовність риби визначають проколюванням одного з кусків її виделкою (Укр. страви, 1957, 117).
2. з інфін. Бажання зробити що-небудь Всі вони були молоді й сповнені відваги й невичерпної готовності творити добро (Довж., І, 1958, 453); Юрій Матвійович галантно уклонився перед жінкою, виказуючи готовність одразу ж розповісти про задум вчених народознавців (Вол., Місячне срібло, 1961, 70).
З готовністю - охоче. Дівчинка з готовністю кидається до книжок, бере зошит, олівець і гордо сідає за стіл (Стельмах, Хліб.., 1959, 390); Він [Черниш] з готовністю прийняв на себе обов'язки старшого (Гончар, III, 1959, 389).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | готовність | готовності |
Родовий | готовності, готовности | готовностей |
Давальний | готовності | готовностям |
Знахідний | готовність | готовності |
Орудний | готовністю | готовностями |
Місцевий | на/у готовності | на/у готовностях |
Кличний | готовносте | готовності |