грабіж
ГРАБІЖ, бежу, ч. 1. Розбійницьке загарбання володінь, викрадення чужого майна; грабунок. Як сарана, налітали вони [татари] на села й замки.. і поверталися до коша з отарами овець і бранців. І тоді нові загони заступали їх місце й ішли на грабіж (Тулуб, Людолови, І, 1957, 158).
2. перен. Нещадна експлуатація, збиткові угоди; побори, здирство. .. вся історія капіталу є історія насильств і грабежу, крові і бруду (Ленін, 21, 1950, 82); - Концесія - грабіж для Росії, але єдиний «рентабельний» захід бодай до того часу, «поки Росія перестане бути такою побитою і незаможною!» (Ле, Міжгір'я, 1953, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | грабіж | грабежі |
Родовий | грабежу | грабежів |
Давальний | грабежеві, грабежу | грабежам |
Знахідний | грабіж | грабежі |
Орудний | грабежем | грабежами |
Місцевий | на/у грабежі, грабежу, грабежеві | на/у грабежах |
Кличний | грабежу | грабежі |