гріх
ГРІХ, а, ч. 1. рел. Порушення релігійно-моральних догм, настанов і т. ін. [Єпископ:] З нас кожен і без сповіді простив би вину супроти нього. Я питаю про гріх супроти бога (Л. Укр., II, 1951, 501); Молода, небесної краси черниця у пустелі десь замолює свої гріхи (Кач., II, 1958, 22); * У порівн. Він не бачив його [сина] ніколи, не цікавився ним, ненавидів його, як гріх, як помилку (Фр., IV, 1950, 39).
2. Поганий, непорядний вчинок; якийсь недолік, помилка, недогляд. Чула ж вона, що він взагалі охочий зводити дурненьких дівчат і вже не один такий гріх мав на своєму сумлінні (Коз., Сальвія, 1956, 258); Трактористів гріх - на полі огріх (Укр.. присл.., 1955, 368).
3. у знач. присудк. сл. Непорядно, недобре; недозволенно. Це ж просто гріх з Вашого боку, що про себе ані словечка (Коцюб., III, 1956, 392); Вона не забуде сказати сусідові, що так бити тварину гріх (Шиян, Гроза.., 1956, 224).
@ Брати (взяти) гріх на душу - робити що-небудь усупереч власній совісті, прийнятим нормам моралі. Зізнаюсь вам, діти: мій гріх. Все життя нікого не обманювала, а тут, на старості... - вона затулила обличчя руками. - Хто зна, як воно там попереду буде. Не ради себе... заради ж вас... заради Василька гріх на душу взяла! (Гончар, II, 1959, 150); Вводити (ввести) в гріх див. вводити; Відходити (відійти) від гріха див. відходити; Впасти у гріх див. впадати1; Гріха не боятися - не боятися робити погані, непорядні вчинки; не зважати на норми моралі. Всі люди загомоніли, що осавула гріха не боїться (Н.-Лев., II, 1956, 192); Доводити (довести) до гріха див. доводити; 3 гріхом пополам - не без помилок; не зовсім добре. Відстороняючи робочих та зоотехніків, Софія Карлівна і тут [в зоосаду] сама давала пояснення, хоча це й виходило в неї з гріхом пополам (Гончар, Таврія.., 1957,183); - 3 гріхом пополам закінчив церковнопарафіяльну школу (Ков., Кутя.., 1960, 23); Не брати (взяти) гріха на душу - не бути винним у чому-небудь. - Не можу з певністю сказати, - щоб не взяти гріха на душу, - але мені здається, чи не походить ся думка про «дві правди» ще й від панського страху (Л. Укр., V, 1956, 142); Не гріх - можна; потрібно; дозволенно. - А вам, куме, не гріх і більше оддати. Нащо вам, справді, ви вже старі (Коцюб., II, 1955, 53); Ніде гріха діти; Нічого гріха крити (таїти) -потрібно, треба признатися; немає потреби приховувати. А Сидір Іванович, ніде гріха діти, в подяку за допомогу перекидав дівчині то зайву верейку січки, то зайве відро жому (Добр., Тече річка.., 1961, 155); - Таки нічого гріха таїти - знайшовсь із наших, хрещених людей, що уступив у їх віру та.. узявсь держать і Липці, і другії слободи (Кв.-Осн., II, 1956, 8); Погана, як смертний гріх - про дуже некрасиву людину. - Скажіть, як вам здається тая Girod? правда ж, вона погана, як смертний гріх? (Л. Укр., III, 1952, 610); Спокутувати гріхи - визнати свою провину і відповідати за неї. Маю надію скоро побачитись з Вами і тоді вже спокутую всі гріхи свої перед Вами (Коцюб., III, 1956, 315); Як (мов, наче, неначе і т. ін. ) на гріх - як навмисне, як на нещастя. [Нянька:] Скоїлось, як на гріх, ще торік по весні (Кроп., V, 1959, 228); Досі дні стояли теплі, сонячні,.. а сьогодні, мов на гріх, задощило (Гур., Друзі.., 1959, 86).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гріх | гріхи |
Родовий | гріха | гріхів |
Давальний | гріхові, гріху | гріхам |
Знахідний | гріх | гріхи |
Орудний | гріхом | гріхами |
Місцевий | на/у гріху | на/у гріхах |
Кличний | гріху | гріхи |