гріховний
ГРІХОВНИЙ, а, е, заст. Який порушує релігійно-моральні догми, настанови і т. ін. [Меропія:] Що ж то скаже отець Модестій, як, борони боже, довідається про це гріховне гульбище (Н.-Лев., II, 1956, 505); // Який веде до гріха; схильний до гріхів (у 2 знач.). Такі явища капіталістичного світу, як кризи, безробіття, війни тощо, фундаменталісти намагаються приписати гріховній емоціональності людської природи (Наука.., 5, 1958, 60); // Який виражає схильність до гріхів. Чоло в неї випукле, чорні очі одночасно святі і гріховні (Стельмах, Хліб.., 1959, 83).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гріховний | гріховна | гріховне | гріховні |
Родовий | гріховного | гріховної | гріховного | гріховних |
Давальний | гріховному | гріховній | гріховному | гріховним |
Знахідний | гріховний, гріховного | гріховну | гріховне | гріховні, гріховних |
Орудний | гріховним | гріховною | гріховним | гріховними |
Місцевий | на/у гріховному, гріховнім | на/у гріховній | на/у гріховному, гріховнім | на/у гріховних |