гульвіса
ГУЛЬВІСА, и, ч., розм. Той, хто любить гуляти (у 2-4 знач.), проводити час, влаштовуючи легковажні витівки, вигадки і т. ін. А з яру та з лісу 3 собаками та псарями Іде пан гульвіса (Шевч., II, 1953, 131); По той бік вулиць юрмились люди, цікаві знати, чим закінчиться засідання, або й просто роззяви та гульвіси (Смолич, Мир.., 1958, 366); * Образно. Тільки баский вітер-гульвіса хизувався своєю невгамовною вдачею, гасав серед дерев, шматував стріхи (Рибак, Помилка.., 1956, 128).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гульвіса | гульвіси |
Родовий | гульвіси | гульвіс |
Давальний | гульвісі | гульвісам |
Знахідний | гульвісу | гульвіс |
Орудний | гульвісою | гульвісами |
Місцевий | на/у гульвісі | на/у гульвісах |
Кличний | гульвісо | гульвіси |