делікатно
ДЕЛІКАТНО. Присл. до делікатний 1-3. -Не причеплять [гарбуза], то так ласкаво та делікатно випроводять з хати, - обізвалась мати (Н.-Лев., III, 1956, 37); Він зауважив це досить коректно, делікатно, щоб запобігти і глуму з Надії і щоб вона зрозуміла, що пропозиція ії надто наївна (Баш, Надія, 1960, 128); * Образно. До клуні делікатно зазирнула досвітня зоря (Кач., II, 1958, 373); - А гарно там у нас у горах, у полонині! Ой гарно! Делікатно! (Фр., IV, 1950, 25); [Огнєв:] В голові нашої колони підуть два ескадрони відчайдушних рубак. Пости знімати без шуму. Щоб було зовсім делікатно, одягнемо їх в німецьку форму (Корн., II, 1955, 44).