диктор
ДИКТОР, а, ч. Працівник радіо або телебачення, який читає текст перед мікрофоном. Диктор, чітко вимовляючи кожне слово, читав текст повідомлення (Хижняк, Невгамовна, 1961, 199); Голос диктора звучав святково, урочисто (Веч. Київ, 20.11 1958, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | диктор | диктори |
Родовий | диктора | дикторів |
Давальний | дикторові, диктору | дикторам |
Знахідний | диктора | дикторів |
Орудний | диктором | дикторами |
Місцевий | на/у дикторі, дикторові | на/у дикторах |
Кличний | дикторе | диктори |