диференційований
ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до диференціювати. Зникає і місцева, теж досить диференційована по діалектах лексика, пов'язана з колишнім побутом, з старою культурою села (Нариси з діалектології.., 1955, 16).
2. прикм. Узгоджений з певними правилами, умовами; роздільний, неоднаковий. Встановити суворий контроль за додержанням диференційованого застосування агротехнічних заходів, способів і строків весняної сівби (Рад. Укр., 2.ІУ 1957, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | диференційований | диференційована | диференційоване | диференційовані |
Родовий | диференційованого | диференційованої | диференційованого | диференційованих |
Давальний | диференційованому | диференційованій | диференційованому | диференційованим |
Знахідний | диференційований, диференційованого | диференційовану | диференційоване | диференційовані, диференційованих |
Орудний | диференційованим | диференційованою | диференційованим | диференційованими |
Місцевий | на/у диференційованому, диференційованім | на/у диференційованій | на/у диференційованому, диференційованім | на/у диференційованих |