добування
ДОБУВАННЯ, я, с. Дія за знач. добувати і добуватися 3. Ватаг занятий був добуванням живого вогню (Коцюб., II, 1955, 318); Долини річок Інгульця, Сакса-гані й Жовтої вкрилися.. кар'єрами для добування руди (Досв., Вибр., 1959, 306); Син.. критикував допотопні методи добування металу в епоху звільненої атомної енергії (Ю. Янов., II, 1954, 108).
^ Добування кореня, мат. - знаходження кореня якого-небудь числа. Дія, з допомогою якої відшукують корінь, називається добуванням кореня (Алг., І, 1956, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | добування | добування |
Родовий | добування | добувань |
Давальний | добуванню | добуванням |
Знахідний | добування | добування |
Орудний | добуванням | добуваннями |
Місцевий | на/у добуванні | на/у добуваннях |
Кличний | добування | добування |