доповнювати
ДОПОВНЮВАТИ, юю, юєш і ДОПОВНЯТИ, яю, яєш, недок., ДОПОВНИТИ, ню, ниш, док., перех. Додаючи що-небудь до того, що вже є або відомо, робити його повнішим. - Я.. Вам сю подію вже розповідав, а тепер доповнюю те, що мені дівчинка сказала (Стеф., III, 1954, 160); Хлопець перегортає своє багатство, доповнює його двома книжками (Коз., Вибр., 1947, 7); Багатства Уралу, Сибіру, всієї Радянської Країни доповняють багатства Донбасу й Кривого Рога (Галан, Перед лицем фактів, 1949, 16); - Ви йдіть уперед, я доповню свій туалет й надійду за вами (Коб., III, 1956, 177); Партизани доповнили їхні [розвідників] дані новими документами (Кучер, Чорноморці, 1956, 431).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доповнюю | доповнюємо |
2 особа | доповнюєш | доповнюєте |
3 особа | доповнює | доповнюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доповнюватиму | доповнюватимемо |
2 особа | доповнюватимеш | доповнюватимете |
3 особа | доповнюватиме | доповнюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доповнював | доповнювали |
Жіночий рід | доповнювала | |
Середній рід | доповнювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доповнюймо | |
2 особа | доповнюй | доповнюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | доповнюючи | |
Минулий час | доповнювавши |