драматизм
ДРАМАТИЗМ, у, ч. 1. Напруженість дії, становища, гострота конфлікту в літературному творі. Драматизм відіграє визначальну роль у специфіці драми, підпорядковуючи собі всі інші її елементи (Рад. літ-во, 1, 1957, 18); Драматизм, внутрішні діалоги, боротьба антагоністичних думок.. дедалі виразніше проступають в її [Лесі Українки] ліриці (Рильський, III, 1956, 280).
2. перен. Напруженість, складність якого-небудь становища, обставин, дій і т. ін. Драматизм становища Ганни [в поемі «Наймичка»] полягає в тому, що вона, маючи батька й матір, змушена породити сина в полі й підкинути чужим людям (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 200).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | драматизм | драматизми |
Родовий | драматизму | драматизмів |
Давальний | драматизмові, драматизму | драматизмам |
Знахідний | драматизм | драматизми |
Орудний | драматизмом | драматизмами |
Місцевий | на/у драматизмі | на/у драматизмах |
Кличний | драматизме | драматизми |