дурман
ДУРМАН, у, ч. 1. Однорічна отруйна трав'яниста рослина родини пасльонових з білими квітками, які мають неприємний, запаморочливий запах; використовується в медицині. Під полом лежали усякі трави і коріння: ..дурман, усякі реп'яхи, куряча сліпота (Кв.-Осн., II, 1956, 189); При астматичному кашлі.. затягуються легко димом з маленької папіроски, скрученої з потертих сухих листків дурману (Лікар. рослини.., 1958, 216); * Образно. Нам завжди здається, що нива життя нашого найбільш поросла дурманом (Коцюб., II, 1955, 439); * У порівн. Виріс [управитель] на муках людських, як дурман, муками і втішається (Стельмах, Хліб.., 1959, 403).
2. Те, що одурманює, п'янить; одурманюючий засіб. [Герцель:] Підсип оцей дурман. Вони, як вип'ють, будуть спать смертельним сном (К.-Карий, І, 1960, 156); Чи дурман нікотину, чи просто здоровий глузд, а може і те і друге разом так вплинули на Сахно, а тільки вона дуже швидко заспокоїлася (Смолич, І, 1958, 79).
3. перен. Те, що служить засобом обману, омани, притуплює розум, затуманює свідомість. Ми влаштовували інсценізовані диспути, спрямовані проти релігійних забобонів, проти отруйного дурману ідеалістичного світогляду (Донч., VI, 1957, 610); Життя вимагає все рішучіше боротися з капіталістичними пережитками, зокрема, слід значно посилити бойову наступальну агітацію проти релігійного дурману (Рад. Укр., 3, ІV 1959, 3).
@ Напускати дурману - обманюючи, завуальовуючи істину, заставляти вірити в що-небудь нереальне. [Петя:] Стривайте. Ніби хрест поворухнувся. [Коваль:] Облиш. Дурману напускаєш (Мик., І, 1957, 52).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дурман | дурмани |
Родовий | дурману | дурманів |
Давальний | дурманові, дурману | дурманам |
Знахідний | дурман | дурмани |
Орудний | дурманом | дурманами |
Місцевий | на/у дурмані | на/у дурманах |
Кличний | дурмане | дурмани |
дурманити
ДУРМАНИТИ, нить, недок., перех. 1 неперех. Сильно діяти на органи відчуття; п'янити. Білим цвітом цвів у тайзі богульник і дурманив голову (Донч., III, 1956, 109); Туя дурманить своїм запахом, аж голова чуманіє (Гончар, Тронка, 1963, 45); // Притуплювати розум, затуманювати свідомість. А в світлиці тим часом обходила рядова [чарка], розв'язувала й без того смілі язики, дурманила.. голови (Мирний, II, 1954, 296); // перен. Збудливо діяти на розум, свідомість. М'яка й тепла долоня гладила його волосся, а ніжні слова дурманили йому голову (Шиян, Гроза.., 1956, 25); Незримі тіні переслідували його, розпалювали уяву і дурманили мозок (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 15).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дурману | дурманимо |
2 особа | дурманиш | дурманите |
3 особа | дурманить | дурманять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дурманитиму | дурманитимемо |
2 особа | дурманитимеш | дурманитимете |
3 особа | дурманитиме | дурманитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дурманив | дурманили |
Жіночий рід | дурманила | |
Середній рід | дурманило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дурманімо | |
2 особа | дурмани | дурманіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дурманячи | |
Минулий час | дурманивши |