житній
ЖИТНІЙ, я, є. Прикм. до жито 1, 2. Осінній вітер розвівав його рідкий сивий волос, а житнє зерно било по очах (Ірчан, II, 1958, 83); Варка.. внесла кілька сплетених з житнього колосся та сухих квіток вінків (М. Ол., Леся, 1960, 144); // Вигот. з жита (у 2 знач.). Житній хліб пшеничному калачеві дід (Укр.. присл.., 1955, 320); На стелі з-під рушника виглядав житній хліб (Вас., І, 1959, 197).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | житній | житня | житнє | житні |
Родовий | житнього | житньої | житнього | житніх |
Давальний | житньому | житній | житньому | житнім |
Знахідний | житній, житнього | житню | житнє | житні, житніх |
Орудний | житнім | житньою | житнім | житніми |
Місцевий | на/у житньому, житнім | на/у житній | на/у житньому, житнім | на/у житніх |