зорелець
0
ЗОРЕЛЕЦЬ, -ьця, ч. 1. Прилад для освітлення, куди наливають горючу рідину: керосин, гас, олію та вставляють ґніт. Увімкніть зорелець, бо кепсько бачу. (Балачки 1980-х років, Чернігівщина) В такій непроглядній темряві, потрібен зорелець. (Балачки 1980-х років, Чернігівщина)
2. Те саме, що свічник, світильник, каганець.
Автор
ТиДиви
Додано 12/03/2021
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зорелець | зорельці |
Родовий | зорельця | зорельців |
Давальний | зорельцеві, зорельцю | зорельцям |
Знахідний | зорельця | зорельців |
Орудний | зорельцем | зорельцями |
Місцевий | на/у зорельці | на/у зорельцях |
Кличний | зорельцю | зорельці |