задній
ЗАДНІЙ, я, є. 1. Який рухається, перебуває, міститься і т. ін. позаду, ззаду; протилежне передній. Не встиг Кайдаш набідкаться, як задній віз нагнався на передній і перекинувся (Н.-Лев., II, 1956, 276); Петро сидить із Тонею на заднім сидінні тачанки, Марина - на передку, поряд з кучером (Головко, І, 1957, 466); Великі білі вівчарки, наче ведмеді, скачуть на задніх лапах (Коцюб., II, 1955, 225); Задні ряди; Задні двори; // у знач. ім. задній, нього, ч.; задня, ньої, ж. Людина, яка рухається, стоїть і т. ін. позаду кого-, чого-небудь. Андрій, звернувши на стежку до хати, доганяв заднього, починає йти поруч з ним (Ю. Янов., IV, 1959, 11); Запорожці палили, не зводячи духу. Задні заряджали рушниці переднім (Довж., І, 1958, 259).
^ Задній прохід, анат. - отвір прямої кишки.
@ Без задніх ніг див. нога; Задня думка - прихований задум, намір. - А чому ви про це запитали? - все ще насторожувався й підозрівав якусь задню думку Білозуб (Собко, Біле полум'я, 1952, 126); Задній план див. план; На задніх лапках стояти (ходити і т. ін. ) див. лапка; Оглядатися (позирати і т. ін. ) на задні колеса див. колесо; Пасти задніх див. пасти.
2. Обернений назад; зворотний (про напрям руху). Наближаючись до закруглення, водій повинен зменшити швидкість руху [автомобіля].. На поворотах не можна обганяти, стояти, а також рухатись заднім ходом (Автомоб., 1957, 278).
@ Давати (дати) задній хід: а) рухатися у зворотному напрямі. Буксир бадьоро погукував, підходячи до пароплава, хвацько повернув і, давши задній хід, наблизився кормою до корми (Ю. Янов., II, 1954, 94); б) (жарт.) несподівано зникати, тікати куди-небудь. Яким Іванович.. раптом як крізь землю провалився. - Мабуть, дав задній хід наш доповідач, - жартував Турган (Збан., Сеспель, 1961, 82); в) змінювати свої думки, переконання і т. ін.; Заднім умом (розумом) жити - діяти непередбачливо, правильно оцінюючії свої вчинки лише після того, як вони здійснені. - І отак я все життя - заднім умом живу. Ну, чого я з дому поїхала?! І куди мене лиха година несе! (Головко, І, 1957, 459); Заднім числом - через деякий час після події; з запізненням. - Тоді, коли треба було висловлюватись, - вам чомусь заціпило, а тепер ви починаєте заднім числом мені нашіптувати? (Кол., На фронті.., 1959, 150).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | задній | задня | заднє | задні |
Родовий | заднього | задньої | заднього | задніх |
Давальний | задньому | задній | задньому | заднім |
Знахідний | задній, заднього | задню | заднє | задні, задніх |
Орудний | заднім | задньою | заднім | задніми |
Місцевий | на/у задньому, заднім | на/у задній | на/у задньому, заднім | на/у задніх |