закинутий
ЗАКИНУТИЙ, ЗАКИНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до закинути 1-7. Там, закинута уміло, до камінної гряди блешня з посвистом летіла у кипучий вир води (Гонч., Вибр., 1959, 272); Вийшов [з хати] трохи зігнувшись, молодий гуцул із сокирою, закиненою недбало на плечі (Коб., І, 1956, 379); В її вроді прокинулась не тільки романтична, а може й справді артистична душа, закинута в сільську глушину (Н.-Лев., III, 1956, 229); Закинутими за голову руками він тримав важкий.. лантух з зерном (Стельмах, Хліб.., 1959, 153); Хоч сахарня давно вже закинена, розсипалася і заросла травою, в порожніх будинках її раз у раз вчувався шум (Коцюб., II, 1955, 7); // закинуто, безос. присудк. сл. Обабіч виднілися махалки, показуючи місця, де закинуто сіті (Дмит., Наречена, 1959, 20); [Ізоген:] Єпископа закинуто в темницю (Л. Укр., III, 1952, 294); Уже восени за його [Іоанна Цимісхія] наказом у Болгарію було закинуто багато лазутчиків (Скл., Святослав, 1959, 549).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | закинутий | закинута | закинуте | закинуті |
Родовий | закинутого | закинутої | закинутого | закинутих |
Давальний | закинутому | закинутій | закинутому | закинутим |
Знахідний | закинутий, закинутого | закинуту | закинуте | закинуті, закинутих |
Орудний | закинутим | закинутою | закинутим | закинутими |
Місцевий | на/у закинутому, закинутім | на/у закинутій | на/у закинутому, закинутім | на/у закинутих |