заметіль
ЗАМЕТІЛЬ, і, ж. Сильний вітер із снігом; хуртовина. Від самої землі, здавалось, до хмар бушувала й крутила заметіль (Збан., Ліс. красуня, 1955, 8); Мало не всю ніч мела перша густа заметіль. Вітрець.. гнав поперед себе дрібний, сухий сніг (Коп., Як вони.., 1961, 174); * Образно. Буде ще .. простір лиману, і вітер попутний, і біла заметіль чайок над головою (Гончар, Тронка, 1963, 340).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заметіль | заметілі |
Родовий | заметілі | заметілей |
Давальний | заметілі | заметілям |
Знахідний | заметіль | заметілі |
Орудний | заметіллю | заметілями |
Місцевий | на/у заметілі | на/у заметілях |
Кличний | заметіле | заметілі |