заривати
ЗАРИВАТИ, аю, аєш, недок., ЗАРИТИ, ию, иєш, док., перех. Риючи заглиблення і вкладаючи в нього що-небудь, закидати зверху чимось сипким; закопувати. Побігло [хлоп'я] до кутка, прорило в долівці ямку, положило гроші і, заривши, знову сіло коло бочки (Мирний, І, 1954, 279); Зняв [боєць] парашут -І в сніг. І планшетку зарив свою (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 93); // кого, розм., перев. у сполуч. із сл. у землю. Ховати (про померлого). [Оврамія:] Замість чесного погребіння мертвих, хотять зарити їх у землю під гармошку (Мик., І, 1957, 331).
@ Заривати (зарити) [у землю ] свій талант (здібності і т. ін.) - те саме, що Закопувати (закопати) [у землю] свій талант (сили і т. ін.) (див. закопувати). Артемовський виконував дуже добре ролі драматичні, і не раз йому говорили, що він зариває цей свій талант, мало приділяє уваги драматичним п'єсам (Рильський, III, 1956, 357); Зарити носом [у (об) землю] див. ніс.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зариваю | зариваємо |
2 особа | зариваєш | зариваєте |
3 особа | зариває | заривають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зариватиму | зариватимемо |
2 особа | зариватимеш | зариватимете |
3 особа | зариватиме | зариватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заривав | заривали |
Жіночий рід | заривала | |
Середній рід | заривало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зариваймо | |
2 особа | заривай | заривайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зариваючи | |
Минулий час | заривавши |