затоптаний
ЗАТОПТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до затоптати. Будинки стояли кількома рядами без огорож; земля на садибах затоптана і вилизана вітрами, як на шляху (Хор., Ковила, 1960, 13); - Треба, щоб люди знали, чому ми стали на цей шлях, за що хочемо звалити старий, наскрізь прогнилий лад.. За те, що чесна праця, з якої живе весь світ, затоптана в грязь ганебно принижена! (Кол., Терен.., 1959, 280).
2. у знач. прикм. Брудний, із слідами нанесеної ногами грязюки. Затоптаний шкіряний кашкет валяється біля тину (Руд., Остання шабля, 1959, 21); З розгону він стрибнув на затоптаний ганок (Панч., II, 1956, 64).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | затоптаний | затоптана | затоптане | затоптані |
Родовий | затоптаного | затоптаної | затоптаного | затоптаних |
Давальний | затоптаному | затоптаній | затоптаному | затоптаним |
Знахідний | затоптаний, затоптаного | затоптану | затоптане | затоптані, затоптаних |
Орудний | затоптаним | затоптаною | затоптаним | затоптаними |
Місцевий | на/у затоптаному, затоптанім | на/у затоптаній | на/у затоптаному, затоптанім | на/у затоптаних |