зашептати
ЗАШЕПТАТИ1, епчу, епчеш, док., перех., про що і без додатка. Почати шептати.- Іде, іде [Василь]! - боязко зашептала вона і кинулась з лави (Мирний, IV, 1955, 150); Погляд його був злий і пекучий. Одна красуня, зустрівши той погляд, бридливо здвигнула плечима і щось зашептала на вухо своїй подрузі (Тют., Вир, 1964, 57); * Образно. Зашептали срібнолисто два столітніх ясени, що такого танцюриста ще не бачили вони! (Гонч., Вибр., 1959, 78).
ЗАШЕПТАТИ2 див. зашіптувати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашепчу | зашепчемо |
2 особа | зашепчеш | зашепчете |
3 особа | зашепче | зашепчуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зашептав | зашептали |
Жіночий рід | зашептала | |
Середній рід | зашептало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашепчімо | |
2 особа | зашепчи | зашепчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зашептавши |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашепчу | зашепчемо |
2 особа | зашепчеш | зашепчете |
3 особа | зашепче | зашепчуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зашептав | зашептали |
Жіночий рід | зашептала | |
Середній рід | зашептало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зашепчімо | |
2 особа | зашепчи | зашепчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | зашептавши |