заїдати
ЗАЇДАТИ, аю, аєш, недок., ЗАЇСТИ, їм, їси, док., перех. 1. Позбавляти життя, гризучи, кусаючи; загризати. На Щуку хтось бомагу [бумагу] в суд подав. Що буцімби вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала (Гл., Вибр., 1957, 74); Дрімав [кіт] у візку спокійно; його самого були би щури заїли (Ков., Світ.., 1960, 38); // Дошкуляти, часто і дуже кусаючи, жалячи (про комах). - Ой, чи хутко ви там? - Тут комарі заїдають, - протягла немов заспаним голосом Зоня (Л. Укр., III, 1952, 653); Ну, до чого ж заїдають блохи! І ніяк ти їх не упіймаєш! (Ю. Янов., V, 1959, 48).
2. перен. Змучувати докорами, лайкою, поганим ставленням і т. ін. - Мачуха заїдає, - сказав Грицько (Головко, II, 1957, 434); [Параска:] Нехай же тілько Роман жениться на Пузирівні - не буде їй пресвітлої години: я її заїм (К.-Карий, II, 1960, 392); // Погано впливати, несприятливо діяти. Нас заїдає температура: холодно - ми в просі на печі гріємось (Ю. Янов., V, 1959, 126).
@ Заїдати (заїсти) вік чий - робити чиє-небудь життя нестерпним. - А чужого віку не хочу заїдати, не хочу, щоб ти за свою добрість терпів через мене... (Кв.-Осн., II, 1956, 462); Такий то невіра! Покинув!.. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий... (Барв., Опов.., 1902, 60); Живцем заїдати кого - мучити кого-небудь докорами, лайкою. - Моя баба життя не дає.. Мов кліщ, вчепилася за душу, живцем заїдає (Стельмах, II, 1962, 21).
3. Їсти що-небудь після чогось випитого або з'їденого; закушувати. - Хай буде по-вашому! - відказав він і, прицмокуючи, узявся за качку, заїдаючи її присмаженою картоплею (Мирний, IV, 1955, 364); Допивши свою чарку, Савка з хруском заїдає її цибулею (Гончар, Таврія.., 1957, 33); Навіть не заївши як слід першу чарку, він знову заговорив (Головко, II, 1957, 559); * Образно. Грицькові з одного боку гаряче, з другого боку боляче. Любощів ні заїсти, ні запити (Барв., Опов.., 1902, 449).
4. безос. Затискати, стискувати, зачіплювати чим-небудь, перешкоджаючи вільному рухові. - Де мастило? - кричав козак, нервово розкидаючи порожні бляшанки. - Мастило де, Боровик? У мене механізм заїдає (Панч, Гарні хлопці, 1959, 100); - Переляканий шинкар надаремно сіпав до себе тремтячими руками ящик з касою. Ящик заїло в пазах (Кол., Терен.., 1959, 62).
5. перен., безос., розм. Дошкуляти, зачіпати, сердити. - Я, дядьку, на вашому місці притримав би язика в своїй підворітні. - Заїло? - в'їдливо посміхнувся Матвій (Стельмах, Хліб.., 1959, 98); Заїло бригадира Івана Косила.. І почав рільничий бригадир думати, що б його таке механізаторові зробити, щоб йому було кисло (Вишня, II, 1956, 53).
6. діал. їсти. Вона набрала повний рот порічок і почала їх преспокійно заїдати (Коб., III, 1956, 13); Хлопець хопив [схопив] кусень пирога, заїдав смачно, підскакував на одній нозі (Ков., Тв., 1958, 77).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заїдаю | заїдаємо |
2 особа | заїдаєш | заїдаєте |
3 особа | заїдає | заїдають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заїдатиму | заїдатимемо |
2 особа | заїдатимеш | заїдатимете |
3 особа | заїдатиме | заїдатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заїдав | заїдали |
Жіночий рід | заїдала | |
Середній рід | заїдало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заїдаймо | |
2 особа | заїдай | заїдайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заїдаючи | |
Минулий час | заїдавши |