ЗВІДТІЛЬ, присл. Те саме, що звідти. Усі очі козацькії вже у той бік вдивлялися. Справді, наче хмарило звідтіль (Вовчок, І, 1955, 333); Все те галасування то піднімалося разом, то затихало; а звідтіль одрізнявся голосний крик навісного півня або ревіння корови (Н.-Лев., І, 1956, 69).