згуртовувати
ЗГУРТОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗГУРТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Збирати в гурт, разом, докупи. Занепокоївся воєвода дещо, та проте, згуртувавши своїх ратників, ждав, поки упадуть двері (Оп., Іду.., 1958, 631).
2. перен. З'єднувати щільніше, робити монолітнішим. В ім'я миру все тісніше згуртовують свої ряди люди доброї волі у всіх країнах (Рад. Укр., 7.IX 1950, 1); Згуртував мільйонні лави стяг червоний бойовий (Уп., Вірші.., 1957, 175).
3. перен. Об'єднувати в одне нерозривне ціле; робити узгодженими чиї-небудь дії, вчинки. - Уже десять років,- провадив далі Сагайдачний з оксамитовими нотками болю й суму в голосі,- день і ніч згуртовую я нашу силу (Тулуб, Людолови, І, 1957, 439); Ходить пісня поміж працюючих людей, згуртовує їх, ріднить, веселить їм серце, родить надію на краще... (Кол., Терен.., 1959, 22); Непомітно для всіх і для самої себе Світлана Остапівна згуртувала районну молодь так, що любо було глянути. (Ю. Янов., II, 1954, 131); Логвин згуртував навколо себе незаможницький актив (Епік, Тв., 1958, 138); // розм. Організовувати. На панському фільварку згуртував [Скиба] колгосп (Чорн., Пісні.., 1958, 10).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згуртовую | згуртовуємо |
2 особа | згуртовуєш | згуртовуєте |
3 особа | згуртовує | згуртовують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згуртовуватиму | згуртовуватимемо |
2 особа | згуртовуватимеш | згуртовуватимете |
3 особа | згуртовуватиме | згуртовуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | згуртовував | згуртовували |
Жіночий рід | згуртовувала | |
Середній рід | згуртовувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | згуртовуймо | |
2 особа | згуртовуй | згуртовуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | згуртовуючи | |
Минулий час | згуртовувавши |