землевпорядник
ЗЕМЛЕВПОРЯДНИК, а, ч. Спеціаліст із землевпорядкування. Проектуючи закладання садів на схилах, до цієї роботи треба залучити землевпорядників, грунтознавців (Колг. Укр., 3, 1962, 36); * У порівн. Бійці йшли неквапно, на весь зріст, рухались і прямо, і навскіс, розходячись променями, наче обмірювали все поле, як землевпорядники (Гончар, III, 1959, 219).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | землевпорядник | землевпорядники |
Родовий | землевпорядника | землевпорядників |
Давальний | землевпорядникові, землевпоряднику | землевпорядникам |
Знахідний | землевпорядника | землевпорядників |
Орудний | землевпорядником | землевпорядниками |
Місцевий | на/у землевпоряднику, землевпорядникові | на/у землевпорядниках |
Кличний | землевпоряднику | землевпорядники |