злобний
ЗЛОБНИЙ, а, е. Сповнений злоби; злий (у 1 знач.). Прибігла фурія із пекла, ..Зла, хитра, злобная, запекла (Котл., І, 1952, 176); Роздратовано лапнув [Івашко] по подушці, нічого не знайшов, щоб розчавити, і сів, злобний, нашорошений (Кач., II, 1958, 349); // Який виражає злобу, злість. Увійшла жінка, висока, худа, зі злобними очима (Март., Тв., 1954, 189); Уже в сінях він чує бідкання Дарини і злобне шипіння брата (Стельмах, І, 1962, 110).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | злобний | злобна | злобне | злобні |
Родовий | злобного | злобної | злобного | злобних |
Давальний | злобному | злобній | злобному | злобним |
Знахідний | злобний, злобного | злобну | злобне | злобні, злобних |
Орудний | злобним | злобною | злобним | злобними |
Місцевий | на/у злобному, злобнім | на/у злобній | на/у злобному, злобнім | на/у злобних |