злий
ЗЛИЙ, зла, зле. 1. Сповнений злості, ворожнечі, недоброзичливості; протилежне добрий (про людину). - О сину! ..Чи я ж тебе на те родила, Щоб згинув ти од злих людей? (Котл., І, 1952, 232); [Явдоха:] Скільки ти не знай, а як у тебе серце зле, то й те, що знаєш,- не на добро воно людям, а на лихо та на безголов'я піде (Мирний, V, 1955, 151); Він, як і всі його предки, що споконвіку жили над Дніпром, вірив у те, що на світі є боги добрі і боги злі (Скл., Святослав, 1959, 17); // у знач. ім. злий, злого, ч.; зла, злої, ж. Про злобну, недоброзичливу людину. І не встануть з праведними Злії з домовини. Діла добрих обновляться, Діла злих загинуть (Шевч., І, 1963, 339); // Сповнений гніву, сердитий на кого-, що-небудь. Кіт Вовкові сказав: .."Біжи ж, аж ген живе Трохим!» «Трохим? боюсь зійтися з ним: З весни ще злий він за ягнятко!» (Гл., Вибр., 1951, 5); - Всі на мене злі, а я ще зліший,- засміявся Джмелик (Тют., Вир, 1964, 516); Зайшов [генерал] до хати розчервонілий, злий, навіть не привітався до Устима (Кучер, Чорноморці, 1956, 40); // Надзвичайно лютий, хижий, кровожерний (про хижаків, зміїв і т. ін.). Бачить хлоп, що сам не зможе Злого лиса доконать, Ось почав він, що є сили, Жінку з хати викликать (Фр., XIII, 1954, 268); [Сербин:] На калині тій між темними вітами злая гадина в'ється... (Вас., III, 1960, 35); Злі собаки; // Який виражає злість, злобу. Баба Палажка не одказала на її [Параски] привітання. Вона тільки блиснула на неї злими маленькими чорними очима (Н.-Лев., II, 1956, 337); Воно, мале, з блискучим пронизливим поглядом, стоїть, розкарячившись, на килимній тачанці, тонкі злі губи міцно стиснуті (Гончар, II, 1959, 235); Жінка остовпіла і дивилась на нас поглядом, що раз у раз мінився з запитливого на лякливий, із спокійного на злий (Досв., Вибр., 1959, 81); Обличчя Кульчицького стало злим і роздратованим (Коз., Нові Потоки, 1948, 233); Злий голос.
@ Бодай все зле та лихе кому - побажання нещастя кому-небудь. - Ні, не моя нива! не моя! а того... бодай йому все зле та лихе!..- скаженіє Роман (Коцюб., І, 1955, 107); Злий геній див. геній; Злий дух див. дух;
Зла личина - уживається як лайливий вираз. - Він же, зла личина, ось що у кишені носить (Барв., Опов.., 1902, 335); Під злу руку - коли людина буває дуже розгніваною. Розтривожився Дмитрій [Дмитро], збентежився. Під таку злу руку ввійшов розшуканий дружинниками Іванко (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 207); Злі язики - люди, які займаються плітками; наклепники. А Добрість не вважа на злії язики, Не пристають людські до неї побрехеньки (Г.-Арт., Байки.., 1958, 43).
2. Викликаний, пройнятий злістю, злорадством, недоброзичливістю. Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи (Номис, 1864, № 12867); [Олеся:] Коли, ж тут раптом обхопить, мов перевеслом, інша глумлива та зла думка (Кроп., II, 1958,267); - То почекай, Любо, щось маю сказати! - пізно схоплюється Салоган.- А ви своїй жінці скажіть! - з-за плеча кинула злий смішок (Стельмах, І, 1962, 345); Працюй же, друже мій, у людство вір, Грудьми ставай назустріч злій погрозі (Рильський, III, 1961, 308); // В якому виявляється жорстокість, нещадність. Пан слідчий глибоко переконаний, що вони.. не мали злого наміру вчинити перед державою злочин (Чорн., Визвол. земля, 1959, 87); Злі вчинки.
3. Який завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей; жорстокий. А там десь геть її дочка мала В гарячці злій без пам'яті металась (Стар., Поет. тв., 1958, 193); [Едіта:] Вчителю шановний! Ви не одійдете від мене в гніві, не завдасте такої злої кари мені за необачність мого сина (Л. Укр., III, 1952, 27); Злий біль; Зла журба.
4. Поганий, несприятливий (про час). - Злі часи настали! - почувся голос, і мама оглянулася. По голосу не можна було впізнати, хто це сказав (Чендей, Поєдинок, 1962, 47); Ми удвох дивились «Катерину». Слухали тяжкі її жалі, День її недовгий, злу годину В давнім, у Шевченковім селі (Мал., Віщий голос, 1961, 66); Він вважав для себе цей рік злим (Рибак, Помилка.., 1940, 75); // Нещасливий, злиденний. Зле безталання Зострінеться всюди, І на шляху і без шляху (Шевч., І, 1963, 227); На якусь мить їй навіть привиділось, що це він і є, що це їх разом зла доля закинула в цю страхітливу пастку [полон] (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 122); // Який містить у собі або несе людям зло; згубний. - Жінко, пильнуй їх [синів], вони на дуже злій дорозі (Фр., VIII, 1952, 151); На злото в трюмі - жде казна. Тебе, корсара,- зла тюрма (Ю. Янов., V, 1959, 54).
5. Який досяг найвищого ступеня у своєму вияві; сильний, лютий. Їх очі стрілись на мент, як кремінь і кресало у злій боротьбі... (Коцюб., II, 1955, 301); Жахів спиняючи гонитву і сили стримуючи злі, ми ведемо невтомну битву за мир народів на землі (Уп., Укр. поема, 1950, 130); За вікном гуде тільки вітер злий (Сос., 11,1958,22).
6. розм. Шкідливий, отруйний. Зо злої трави не буде доброго сіна (Номис, 1864, № 7148); Злий кукіль; Зле сім'я.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | злий | зла | зле | злі |
Родовий | злого | злої | злого | злих |
Давальний | злому | злій | злому | злим |
Знахідний | злий, злого | злу | зле | злі, злих |
Орудний | злим | злою | злим | злими |
Місцевий | на/у злому, злім | на/у злій | на/у злому, злім | на/у злих |
злом
ЗЛОМ, у, ч. 1. Дія за знач. зломити 1, 3, 4 і зломитися 1,3. Ішов командир, почував під ребром Серце, зав'язане мертвим узлом, Бо серце його - не залізо на злом (Бажан, Вибр., 1940, 36); Лигун продав [хату] на злом (Чаб., Тече вода.., 1961, 89).
2. Місце, в якому що-небудь зломано. Білий чавун містить в собі вуглець у вигляді цементиту і має світлий злом (Токарна справа.., 1957, 51); Зеленів на зломах лід.
3. Поворот, згин чого-небудь під кутом. Сонце зайшло, але захід іще червоний. На червоному тлі вирізьблюються рухливі й ритмічні зломи пташиних крил (Шиян, Магістраль, 1934, 159); Внизу сутеніло, а вгорі, за темною смугою лісів, здіймались крутими зломами вершини гір (Кол., Терен.., 1959, 31); Трохи розтулені губи посохли й застигли в такому неповторному зломі, немов опалила їх блискавка, вдаривши з неба (Довж., І, 1958, 91); // перен. Рубіж, перехідна межа. На зломі XVII-XVIII ст. був складений рукописний співаник Ягольницьким на Тернопільщині (Нар. тв. та етн., 2, 1961, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | злом | зломи |
Родовий | злому | зломів |
Давальний | зломові, злому | зломам |
Знахідний | злом | зломи |
Орудний | зломом | зломами |
Місцевий | на/у зломі | на/у зломах |
Кличний | зломе | зломи |