злісний
ЗЛІСНИЙ1, а, е. 1. Сповнений зла, недоброзичливості; злий (у 1 знач.). І здається він [диверсант] в цих неосяжних тайгових нетрях крихітним загнаним звірком і одночасно сильним і злісним ворогом (Довж., I, 1958, 103); // Який виражає злість. [Антей:] Ох, якби мав я силу тебе від серця одірвати геть і кинути мов гадину отрутну римлянам тим під ноги! [Неріса: (з коротким, злісним сміхом) :] Ти не можеш? (Л. Укр., III, 1952, 445); На обличчі Сагайди появляється злісна гримаса, а губи починають дрібно тремтіти (Гончар, III, 1959, 29); // Сповнений злості. Коли тепер несуть радіограми З-за океану злісну клевету,- Ми знаємо, що Маяковський з нами За нашу мирну бореться мету (Рильський, III, 1961, 62).
2. Свідомо несумлінний; упертий. Ще один рішучий захід мав у запасі Рідкодуб. Це арешт злісних приховувальників хліба (Кир., Вибр., 1960, 195).
@ Злісний банкрут див. банкрут.
3. Який завдає шкоди; шкідливий, небезпечний. У рисовому господарстві дуже злісними бур'янами є просянки (Хлібороб Укр., 9, 1966, 5); Найбільш злісні шкідники цієї пшениці - гессенська муха і шведська муха (Вол., Сади.., 1950, 7).
ЗЛІСНИЙ2, ного, ч., діал. Лісник. Знає [Іван], що в лісі блукає стукіт сокири, але дарма шукати його. Навіть злісний не може впіймати, бо він є скрізь і ніде (Кол., Терен.., 1959, 10).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | злісний | злісна | злісне | злісні |
Родовий | злісного | злісної | злісного | злісних |
Давальний | злісному | злісній | злісному | злісним |
Знахідний | злісний, злісного | злісну | злісне | злісні, злісних |
Орудний | злісним | злісною | злісним | злісними |
Місцевий | на/у злісному, зліснім | на/у злісній | на/у злісному, зліснім | на/у злісних |