змучуватися
ЗМУЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., рідко, ЗМУЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Втрачаючи сили, стомлюватися, виснажуватися фізично. Їхалося мені не погано, коли не рахувати того, що я сливе весь час не спав і дуже змучився (Коцюб., III, 1956, 406); Ходжу я, ходжу попід ті будинки, нарешті, змучилася, захотілося спати (Кобр., Вибр., 1954, 26); // Доходити до тяжкого морального стану, страждати. Змучилась без тебе, змучилась, нудьгую; Іноді заплачу, іноді сумую (Щог., Поезії.., 1958, 227); Гордій то вкидався увесь у клопіт про Ганнине здоров'я, .. то занедбавши все, по кільки [кілька] днів не озивався до жінки. Вони змучились обоє (Гр., II, 1963, 90).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змучуюся | змучуємося |
2 особа | змучуєшся | змучуєтеся |
3 особа | змучується | змучуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змучуватимуся | змучуватимемося |
2 особа | змучуватимешся | змучуватиметеся |
3 особа | змучуватиметься | змучуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | змучувався | змучувалися |
Жіночий рід | змучувалася | |
Середній рід | змучувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | змучуймося | |
2 особа | змучуйся | змучуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | змучуючись | |
Минулий час | змучувавшись |