зміцнення
ЗМІЦНЕННЯ, я, с. Дія за знач. зміцнити. Уральців можна вважати творцями способу термічного зміцнення прокату (Ком. Укр., 5, 1967, 51); Зміцнення дружби соціалістичних країн - могутня гарантія миру, свободи і безпеки братніх народів (Рад. Укр., 21.XI 1956, 1); Створюючи найсприятливіші умови середовища і активно використовуючи ці умови, ми сприяємо зміцненню і розвитку здоров'я і вихованню фізично сильних, бадьорих, життєрадісних людей (Шк. гігієна, 1954, 5); Творчість Т. Шевченка відіграла вирішальну роль в утвердженні і зміцненні в українському естампі побутової тематики як цілком самостійного і до того ж провідного жанру (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 18); На Турецькім валу, за вказівками й під наглядом французьких військових інженерів все літо провадились роботи по зміцненню фортифікаційних споруд (Гончар, II, 1959, 353).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зміцнення | зміцнення |
Родовий | зміцнення | зміцнень |
Давальний | зміцненню | зміцненням |
Знахідний | зміцнення | зміцнення |
Орудний | зміцненням | зміцненнями |
Місцевий | на/у зміцненні | на/у зміцненнях |
Кличний | зміцнення | зміцнення |