знайдений
ЗНАЙДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до знайти. На другий день його коні і екіпаж були знайдені в горах, а сам він без сліду зник... (Моє життя в мист., 1955, 160); Шумлять життям простори, У недрах знайдені скарби земні (Дор., Єдність, 1950, 11); Щоб знайти сузір'я, треба поступово переходити від одного вже знайомого сузір'я до іншого, ще не знайденого (Астр., 1956, 12); Радянська влада є шлях до соціалізму, знайдений масами трудящих і тому - вірний і тому - непереможний (Ленін, 29, 1951, 217); // знайдено, безос. присудк. сл. На Керченському півострові ще раніше знайдено кілька невеликих родовищ нафти (Наука.., 5, 1960, 30); Місяців через півтора прийшла у волость звістка, що в полі, біля шляху, знайдено замерзлого чоловіка, а був то дядько Тимоха... (Гр., І, 1963, 290); [Пані Кіттельгавсова:] Батько його служив при уряді сорок літ і ніколи найменшої провини за ним не знайдено (Л. Укр., IV, 1954, 236).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | знайдений | знайдена | знайдене | знайдені |
Родовий | знайденого | знайденої | знайденого | знайдених |
Давальний | знайденому | знайденій | знайденому | знайденим |
Знахідний | знайдений, знайденого | знайдену | знайдене | знайдені, знайдених |
Орудний | знайденим | знайденою | знайденим | знайденими |
Місцевий | на/у знайденому, знайденім | на/у знайденій | на/у знайденому, знайденім | на/у знайдених |