зневажливий
ЗНЕВАЖЛИВИЙ, а, е. Сповнений зневаги (у 1 - 4 знач.). Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка. Гнат не постеріг того зневажливого погляду (Коцюб., І, 1955, 28); Сміялася вона голосно, задерикувато, і Панкратову яскраво вчувалися в її сміхові зневажливі й часто навіть гнівні нотки (Донч., II, 1956, 18); Партія.. вимагає рішуче боротися з проявами косності, консерватизму, зневажливого ставлення до нової техніки і досвіду новаторів (Рад. Укр., 18.VІІІ 1959, 1); // Який виражає зневагу. Грінченко зробив зневажливий порух губами (Сміл., Пов. і опов., 1949, 10).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зневажливий | зневажлива | зневажливе | зневажливі |
Родовий | зневажливого | зневажливої | зневажливого | зневажливих |
Давальний | зневажливому | зневажливій | зневажливому | зневажливим |
Знахідний | зневажливий, зневажливого | зневажливу | зневажливе | зневажливі, зневажливих |
Орудний | зневажливим | зневажливою | зневажливим | зневажливими |
Місцевий | на/у зневажливому, зневажливім | на/у зневажливій | на/у зневажливому, зневажливім | на/у зневажливих |