зніжений
ЗНІЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до зніжити.
2. у знач. прикм. Кволий, не пристосований до життя; розпещений. Виріс він зніжений, вузькогрудий, з кволими, зовсім не розвиненими м'язами, не пристосований до будь-якої праці (Ткач, Арена, 1960, 89); Я знаю твої руки - білі, білі, хоч ніжні, та не зніжені, умілі (Мур., Лірика, 1954, 18).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зніжений | зніжена | зніжене | зніжені |
Родовий | зніженого | зніженої | зніженого | зніжених |
Давальний | зніженому | зніженій | зніженому | зніженим |
Знахідний | зніжений, зніженого | зніжену | зніжене | зніжені, зніжених |
Орудний | зніженим | зніженою | зніженим | зніженими |
Місцевий | на/у зніженому, зніженім | на/у зніженій | на/у зніженому, зніженім | на/у зніжених |