зоб
1
ЗОБ, -а, ч. 1. Розширена нижня частина стравоходу, у якій тимчасово перебуває та попередньо перетравлюється їжа (перев. у птахів, комах, молюсків). Качиного зоба не нагодуєш, а панської кишені не наповниш (прислів'я); Травна система молюска починається ротом на нижньому боці переднього кінця голови. У глотку відкриваються слинні залози, за ними розміщений стравохід, який у деяких молюсків утворює розширення – зоб (з навч. літ.).
2. вет., мед. Стійке збільшення щитоподібної залози при базедовій хворобі. Зоб може супроводжуватися зміною функціональної активності щитоподібної залози (з наук. літ.); Знову перон, дядько з розпухлим зобом (Є. Пашковський).
Автор
Maria Bahach
Додано 01/03/2021
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зоб | зоби |
Родовий | зоба | зобів |
Давальний | зобові, зобу | зобам |
Знахідний | зоб | зоби |
Орудний | зобом | зобами |
Місцевий | на/у зобі | на/у зобах |
Кличний | зобе | зоби |