золотити
ЗОЛОТИТИ, лочу, лотиш, недок., перех. 1. Покривати золотом (у 1 знач.) або позолотою. Золотаря хтось, Лаерка, сюди хай покличе негайно, -Щоб у телиці тієї він роги прийшов золотити (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 68); * Образно. Кінчилося літо. Осінь непомітно золотила сади, розсипала багрянець (Кочура, Родина.., 1962, 49).
2. Освітлюючи, надавати чому-небудь золотистого кольору, відтінку. Вечернє сонечко гай золотило, Дніпро і поле золотом крило (Шевч., II, 1963, 43); Далеке полум'я золотило листя на тополях над Лошшю (Десняк, Вибр., 1947, 50).
3. перен. Робити привабливим; прикрашати. Мірне гойдання брички розкішно вколисувало його, а його власні мислі та думи золотили перед ним увесь світ (Фр., V, 1951, 324).
@ Золотити пілюлю див. пілюля; Золотити руку кому - давати гроші кому-небудь за певну послугу.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | золочу | золотимо |
2 особа | золотиш | золотите |
3 особа | золотить | золотять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | золотитиму | золотитимемо |
2 особа | золотитимеш | золотитимете |
3 особа | золотитиме | золотитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | золотив | золотили |
Жіночий рід | золотила | |
Середній рід | золотило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | золотімо | |
2 особа | золоти | золотіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | золотячи | |
Минулий час | золотивши |