зонтик
ЗОНТИК, а, ч. 1. рідко. Те саме, що парасолька. Зараз такий йде дощ, як з відра. Гримить. Невже пропало гуляння? Ні, надіну плащ - візьму зонтик - і в поле (Коцюб., III, 1956, 310); - А політехнік? Щось він надто часто приносить твоєму дідові різні речі, які той забуває на лекціях в інституті, зонтики, калоші (Ю. Янов., II, 1954, 89).
2. рідко. Козирок для захисту очей від яскравого сонця. На той гук та на крик.. вибіг Яшка, а за ним і сам суддя у довгій кожушанці, з зеленим зонтиком над очима (Мирний, І, 1954, 161).
3. бот. Суцвіття зонтикоподібної форми. При проведенні збирання насіння моркви уражені повитицею достиглі зонтики цієї рослини потрібно збирати окремо від неуражених і знищувати (Бур'яни.., 1957, 115).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зонтик | зонтики |
Родовий | зонтика | зонтиків |
Давальний | зонтикові, зонтику | зонтикам |
Знахідний | зонтик | зонтики |
Орудний | зонтиком | зонтиками |
Місцевий | на/у зонтику | на/у зонтиках |
Кличний | зонтику | зонтики |