зціляти
ЗЦІЛЯТИ, яю, яєш, недок., ЗЦІЛИТИ, зцілю, зцілиш, док., перех. Позбавляти хвороби, недуги, робити здоровим кого-небудь; виліковувати. Відходжували, зціляли Катрусю радянські лікарі в Дубно (Мельн., Коли кров.., 1960, 115); Він роздавав людям гроші, годував і вдягав нужденних, навіть зціляв від найтяжчих хвороб... Така була легенда про Котовського (Смолич, V, 1959, 28); [Йоганна:] Було б і гріх покинути його! То ж він мене зцілив, як я лежала на смертнім ложі! (Л. Укр., III, 1952, 162); Він готовий був власним життям поділитися з другом в цю мить, щоб тільки зцілити Сашка від недуги (Гончар, Тронка, 1963, 123); // Загоювати (рани і т. ін.). * Образно. Бачура стояв, вдихав запахи вечірнього степу, бачив перед собою кущик горицвіту, вдивлявся у нього, ніби міг прочитати там щось таке, що може зцілити його душу, його рану (Чаб., Тече вода.., 1961, 31).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зціляю | зціляємо |
2 особа | зціляєш | зціляєте |
3 особа | зціляє | зціляють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зцілятиму | зцілятимемо |
2 особа | зцілятимеш | зцілятимете |
3 особа | зцілятиме | зцілятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | зціляв | зціляли |
Жіночий рід | зціляла | |
Середній рід | зціляло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | зціляймо | |
2 особа | зціляй | зціляйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | зціляючи | |
Минулий час | зцілявши |