КАЛАЧАКРА, -и, ж. 1. ("Колесо часу") – у древній буддійській міфології – одна з найважливіших концепцій про взаємозв'язок і взаємозалежність мікро і макрокосмосу, Всесвіту та людини; вчення, починаючи з XI ст. н.е., відігравало велику роль у тибетському буддизмі; у джайнській міфології це поняття означало уявлення про вічний незмінний світ в незмінному потоці часу. 2. Календарна система 60-річних циклів у багатьох країнах Азії, пов'язана з буддизмом через ідею нескінченності часу і нескінченного ланцюга перероджень.