КУПЧА, чої, ж., дорев. Те саме, що Купча грамота (див. купчий). [Герасим:] Ху! Слава богу, справився з ділами: совершив [зробив] купчу, і земельки прибавилось (К.-Карий, І, 1960, 373); Вона від нього мав скарб: ..Штук три з коронами серветки й фальшиву купчу на маєтки (Еллан, І, 1958, 207); * Образно. Рвонув чорт сорочку Плачинді, подивився.. і вже купчу виймає на продаж душі (Стельмах, І, 1962, 57).

КУПЧИЙ, а, е: Купча грамота, дорев.- нотаріальний акт про купівлю і продаж нерухомого майна, про право володіти ним.