капрал
КАПРАЛ, а, ч. Із середини XVII до середини XIX ст.- військове звання молодшого командного складу в російській армії та в арміях деяких інших країн, а також особа, що мала це звання. Офіцер, покликавши до себе двох капралів, задзвонив до брами (Фр., VI, 1951, 349); Біля вагона стояло кілька жовнірів, слухаючи наказ капрала (Досв., Вибр., 1959, 180).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | капрал | капрали |
Родовий | капрала | капралів |
Давальний | капралові, капралу | капралам |
Знахідний | капрала | капралів |
Орудний | капралом | капралами |
Місцевий | на/у капралі, капралові | на/у капралах |
Кличний | капрале | капрали |