квасити
КВАСИТИ, квашу, квасиш, недок. 1. перех. Піддавати бродінню, окислювати що-небудь поживне. Квасити капусту можна в дерев'яних бочках і діжках, у скляних, із широкими шийками, балонах (Укр. страви, 1957, 405); Вміють [дочки].. і шити, і варити, і квасити яблука, і готувати всяку всячину (Стельмах, Хліб.., 1959, 274).
2. перех., перен., розм., рідко. Робити кого-небудь в'ялим, кислим, незадоволеним. Все се не то що не поправляло, не підохочувало Івана, а все більше квасило його, знеохочувало до праці, до життя і людей (Фр., III, 1950, 127).
@ Квасити губи - виявляти незадоволення. Не квасить Добрість губ, бо із її очей Палає ласка до людей (Г.-Арт., Байки.., 1958, 41).
3. неперех., безос., перен., розм. Розмочувати, розквашувати (землю). - Тут роздощилося, щоденно квасить і квасить, а ти мусиш іти (Збан., Переджнив'я, 1960, 292).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | квашу | квасимо |
2 особа | квасиш | квасите |
3 особа | квасить | квасять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | кваситиму | кваситимемо |
2 особа | кваситимеш | кваситимете |
3 особа | кваситиме | кваситимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | квасив | квасили |
Жіночий рід | квасила | |
Середній рід | квасило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | квасьмо | |
2 особа | квась | квасьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | квасячи | |
Минулий час | квасивши |