квитанція
КВИТАНЦІЯ, ї, ж. Офіційна розписка встановленої форми про прийняття грошей, документів, цінностей і т. ін. Сьогодні я вислала вінок на твоє ймення.., оце посилаю квитанцію (Л. Укр., V, 1956, 209); Дівчата ночами стерегли буряки в полі, самі супроводжували машини до заводу, при них важили й записували в квитанцію (Кучер, Трудна любов, 1960, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | квитанція | квитанції |
Родовий | квитанції | квитанцій |
Давальний | квитанції | квитанціям |
Знахідний | квитанцію | квитанції |
Орудний | квитанцією | квитанціями |
Місцевий | на/у квитанції | на/у квитанціях |
Кличний | квитанціє | квитанції |